1962 р., березень, Явас, м-ко. Мордовська АРСР. – Послання Митрополита
Йосифа Сліпого На Великий Піст.
Мир і благословення!
У ці Великопосні дні стає нам перед очі ясніше, як
ніколи, правда жертви і любові Хр[иста] до нас. Її требе добре собі пригадати і
відсвіжити в пам’яті. Своїми терпіннями і смертю Спаситель вповні заслужив нам
відкупленя і спасіння від гріха, але в своїй всемудрості Він оставив частину
страдань і для нас, щоби ми, зі свого боку, спричинялись і лучились з Ним тісно
в ділі нашого відкуплення, щоби ми складали свої тіла на жертву живу, святу,
милу Богові (Рим 12, 1). Вправді, Бог зсилає на нас всякі терпіння, але Він
хоче, щоби ми добровільно і радо брали на себе якісь хрести і умертвелення, не
лякались болю в ім’я віри, поконували свої пристрасті і забаганки, нехіть і
отяжілість, відмовляли собі деякі приємності та тим засвідчили нашу добру волю
в службі і любові Хр[иста]. Так треба розуміти слова св. Павла в посланні до
Євреїв: без жертви нема спасіння. Христос провів сорок днів на відлюдді і в
самоті, в горячій молитві і строгому пості. Цей приклад ставить нам перед очі
Св. Церква, бо піст і молитва – це найпевніші засоби спасіння. Вони
поскромлюють і очищують тіло і душу християнської людини і доводять її до Св.
Сповіді і Св. Причастя, бо ними повинно кінчитись великопосне каяння. Тоді
щойно належно може кожний християнин празднувати Христове Воскресіння. Нехай,
отже, ці великопосні застанови, повага і сум в часі пам’яті Хр[исто]вих
страстей і смерті, передусім в Страсному тижні, осяють Ваші душі і тіла,
скріпляють безсилість і надію у всіх прикростях і недолегливостях. Це справді
найсуворіший, але найблагодатніший час в християнському році. Світ любується в
переситі, надмірному уживанні матеріальних дібр, в їжі, напитках і
розгнузданості пристрастей, але він не знаходить в них остаточного вдоволення і
щастя. Хр[исто]ва Церква, навпаки, поручає навіть любуватись в пості молитвою і
каянням, щоби цим заслужити [собі] і приготовитись до справдішної душевної
радості, в першу чергу до радості Хр[исто]вого Воскресіння.
Благословення Господнє на Вас
† Йосиф
Д[ано] [на] поч[атку] В[еликого] п[осту] [196]2
Архів Згромадження сестер
Милосердя св. Вінкентія, спр. № 13, рукопис, оригінал.
Brak komentarzy:
Prześlij komentarz