poniedziałek, 9 kwietnia 2012

Послання Митрополита Йосифа Сліпого На Великий Піст


1962 р., березень, Явас, м-ко. Мордовська АРСР. – Послання Митрополита Йосифа Сліпого На Великий Піст.

Мир і благословення!

У ці Великопосні дні стає нам перед очі ясніше, як ніколи, правда жертви і любові Хр[иста] до нас. Її требе добре собі пригадати і відсвіжити в пам’яті. Своїми терпіннями і смертю Спаситель вповні заслужив нам відкупленя і спасіння від гріха, але в своїй всемудрості Він оставив частину страдань і для нас, щоби ми, зі свого боку, спричинялись і лучились з Ним тісно в ділі нашого відкуплення, щоби ми складали свої тіла на жертву живу, святу, милу Богові (Рим 12, 1). Вправді, Бог зсилає на нас всякі терпіння, але Він хоче, щоби ми добровільно і радо брали на себе якісь хрести і умертвелення, не лякались болю в ім’я віри, поконували свої пристрасті і забаганки, нехіть і отяжілість, відмовляли собі деякі приємності та тим засвідчили нашу добру волю в службі і любові Хр[иста]. Так треба розуміти слова св. Павла в посланні до Євреїв: без жертви нема спасіння. Христос провів сорок днів на відлюдді і в самоті, в горячій молитві і строгому пості. Цей приклад ставить нам перед очі Св. Церква, бо піст і молитва – це найпевніші засоби спасіння. Вони поскромлюють і очищують тіло і душу християнської людини і доводять її до Св. Сповіді і Св. Причастя, бо ними повинно кінчитись великопосне каяння. Тоді щойно належно може кожний християнин празднувати Христове Воскресіння. Нехай, отже, ці великопосні застанови, повага і сум в часі пам’яті Хр[исто]вих страстей і смерті, передусім в Страсному тижні, осяють Ваші душі і тіла, скріпляють безсилість і надію у всіх прикростях і недолегливостях. Це справді найсуворіший, але найблагодатніший час в християнському році. Світ любується в переситі, надмірному уживанні матеріальних дібр, в їжі, напитках і розгнузданості пристрастей, але він не знаходить в них остаточного вдоволення і щастя. Хр[исто]ва Церква, навпаки, поручає навіть любуватись в пості молитвою і каянням, щоби цим заслужити [собі] і приготовитись до справдішної душевної радості, в першу чергу до радості Хр[исто]вого Воскресіння.

Благословення Господнє на Вас

† Йосиф

Д[ано] [на] поч[атку] В[еликого] п[осту] [196]2


Архів Згромадження сестер Милосердя св. Вінкентія, спр. № 13, рукопис, оригінал.

Brak komentarzy:

Prześlij komentarz