Побачило світ нове видання творів Патріарха УГКЦ Йосифа (Сліпого)

“Бог, Церква, Україна” - саме таку назву має збірник цитат Патріарха Йосифа, який цими днями видала фундація “Справа Патріарха Йосифа” у Тернополі. Видання підготовлене та упорядковане головою фундації о. Андрієм Романківим з нагоди 120-ї річниці від дня народження кардинала Сліпого.
“До збірника увійшла велика кількість цитат з творчого духовного спадку Патріарха на три головні теми: Бог, Церква, Україна, - каже голова фундації. - Ми пропонуємо їх читачеві у вигляді коротких роздумів на щодень, адже думки Йосифа Сліпого, як і справи, продовжують і сьогодні бути актуальними та зможуть слугувати надійним дороговказом у житті”.
 

Прес-служба Тернопільсько-Зборівської архиєпархії

20-річчя перенесення мощей Патріарха Йосифа з Риму до Львова

«Поховайте мене в нашому Патріяршому Соборі Святої Софії,

а як воплотиться наше видіння і постануть на волі наша Свята Церква

і наш Український Нарід, занесіть мою домовину, в якій спочину, на рідну Українську Землю

і покладіть її у храмі Святого Юра у Львові, біля гробниці Слуги Божого Андрея».

 

«Заповіт» Блаженнішого Патріарха Йосифа Сліпого

 

Цими днями минає 20-та річниця перенесення тлінних останків Слуги Божого Блаженнішого Патріарха Йосифа, ісповідника віри УГКЦ з Патріяршого Собору Святої Софії у Римі до Архикатедрального храму Святого Юрія у Львові. З цієї нагоди, сьогодні, в соборі де спочиває Патріарх, служилась Архиєрейська Божественна Літургія за його прославу.

Знаменно, що очолив Богослуження колишній його учень, а тепер новопоставлений Архиєрей, Преосвященний владика Борис при участі священнослужителів Собору Святого Юрія та свідків подій відродження УГКЦ, вінцем якого сталося повернення до України праху Патріарха.

 

«Історія Патріарха Йосифа насичена Божою дією. Перст Господній цього юнака з Тернополя торкнув у ранньому віці, і рука Божа провадила його» - сказав у своїй проповіді владика Борис.

 

«В 1963 році коли в деяких місцях в діаспорі вже звучали панахиди за душу майбутнього Патріарха – продовжив ректор УКУ - потужною рукою Господь витягає митрополита Йосифа з цього морозного пекла 18-річної неволі в таборах і ставить його на нову місію в 71-ий рік його життя».

 

«Загляньмо в біографію Йосифа Сліпого – це є одне велике Боже чудо» – підсумував свою проповідь владика Борис.

 

По завершенні Літургії адміністратор собору Святого Юрія митрофорний протоієрей Роман Кравчик подякував владиці за спільну молитву та живу проповідь і подарував на згадку пам’ятну медаль ім.. Патріарха Йосифа Сліпого.

 

Відтак, усі присутні спустились в крипту де спочивають останки блаженнішого Патріарха Йосифа. Там була відслужена панахида за душу ісповідника. Тоді до присутніх знову звернувся владика Борис із закликом повсякчас приходити сюди в це тихе підземелля на Свято-Юрській горі для поклоніння Патріархові: «Приходім сюди, щоб духовно єднатися з Патріархом Йосифом та  із нашими великими святцями! Приходім, щоб  брати приклад з їхнього життя і певності що великі Божі діла повторюються, продовжуються і будуть серед нас».

 

Нагадаємо, що в Архикатедральному соборі Святого Юрія у Львові щопонеділка служиться Літургія за прославу Слуги Божого Патріарха Йосифа Сліпого. Рівно ж і ми запрошуємо усіх долучитись до спільної молитви за зачислення Патріарха Йосифа до лику блаженних і святих за його мученицьке свідоцтво віри Христової, яке він засвідчив своїм праведним, сповненим терпінь життям.

 

Роман Соколенко,

прес-служба Львівської архиєпархії

 

Довідка:

Патріарх і Кардинал Йосиф Сліпий-Коберницький-Дичковський, народився 17 лютого 1892 р. в селі Заздрість, Теребовельського повіту в Галичині. Гімназію закінчив у Тернополі (1911 р.), згодом студіює у Львівській Духовній Семінарії, а з 1912 р. в — Інсбруці, де й одержує ступінь доктора богослов'я в 1916 р.
Святу Тайну Священства приймає 30 вересня 1917 р. з рук Слуги Божого Митрополита Андрея. Продовжує студії в Інсбруці і в Римі в Орієнтальному Інституті, Анджелікум і Грегоріянум. Стає професором догматики. Від 1922 р. є професором догматики в Духовній Семінарії у Львові, а від 1925 р. її ректором. Був співзасновником Богословського Наукового Товариства, а згодом його постійним головою. Львівську Семінарію розвиває так, що вона від 1928 р. стає Богословською Академією, а о. Йосиф її постійним ректором аж до свого ув'язнення. Реформує навчання в Богословській Академії за найновішими зразками і вимогами рідної Церкви, пише наукові праці, редагує богословський журнал "Богословія", видає наукові твори, відбуває наукові подорожі до університетів різних країн, бере участь у Велеградських Унійних Конгресах та інших наукових з'їздах.
Друга світова війна не перериває діяльністьо. Ректора Сліпого серед важких обставин. 22 грудня 1939 р. під час першої більшовицької окупації Митрополит Андрей висвячує о. Йосифа на єпископа з правом наслідства. Після смерті Слуги Божого Андрея 1 листопада 1944 р. серед руїн нашої Церкви і Народу архієпископ Йосиф стає Главою Церкви-Мучениці і духовним Батьком Народу.
11 квітня 1945 р. арештований, за віру засуджений в Києві на 8 років примусових робіт у сибірських таборах. У 1953 р. засуджений знову на заслання. Третій раз засуджений в 1957 р. на сім років ув'язнення і каторжних робіт і четвертий раз в 1962 р. засуджений на ув'язнення в Мордовії. Разом — 18 літ ув'язнення, заслання, тюрем, каторжних робіт. Папа Іван XXIII у 1960 р. номінує Митрополита Йосифа Кардиналом "іn ресіоrе".
9 листопада 1963 р. звільнений з каторги стараннями папи Івана XXIII прибуває до Риму. Бере участь у II Ватиканському Соборі. 25 лютого 1965 р. папа Павло VI номінує Його кардиналом.
Впродовж 21 року на волі відвідує всі українські поселення в світі, об'єднує український єпископат у Синод Української Церкви, в 1975 р. приймає титул Києво-Галицького Патріарха в очікуванні на визнання його папою, купує монастир для монахів-студитів, і збирає їх, розсіяних по світі, основує і будує Український Католицький Університет св. Климента папи з храмом Святої Софії. Весь час на волі переповнений безупинною працею та багатогранною діяльністю, молитвами за свою Церкву і Нарід і на славу Бога та благо Народу.
Спочив у Бозі 7 вересня 1984 року при храмі Святої Софії в Римі.

27 серпня 1992 р. (через 47 років) - його тлінні останки повернулися на рідну землю. Похований у крипті собору Св. Юрія у Львові.

http://catholicnews.org.ua/

«Патріарх Йосиф (Сліпий) був благовісником надії для своєї Церкви…» − Глава УГКЦ у Зарваниці

«Тернопільська земля знає історію, яку передають із уст в уста. Мама, втративши надію на порятунок своєї дитини, яка знаходилася між життям і смертю, бере її на руки та із с. Заздрості пішки йде до Зарваниці. Хто б міг подумати, що ця дитина, яка переживе в той момент цілющу силу Божої благодаті, пізніше буде покликана Богом і стане благовісником надії на всепереможну  Божу силу. Цією дитиною був мій великий попередник Патріарх Йосиф (Сліпий)», − про це сказав Блаженніший Святослав (Шевчук), Глава УГКЦ, 15 липня 2012 року в проповіді на Архиєрейській Літургії під час Всеукраїнської та молодіжної прощі у Марійському духовному центрі в с. Зарваниця на Тернопільщині ( слухати).
Тепер, за словами Предстоятеля УГКЦ, дорога від Заздрості до Зарваниці стала Хресною дорогою, якою проходять тисячі матерів, прохаючи Божої сили Спасителя. Проповідник нагадав, що 2012 рік в УГКЦ присвячений пам’яті Патріарха Йосифа (Сліпого), адже цього року минає 120 років з дня його народження. «Можна сказати, що Патріарх Йосиф був благовісником надії для своєї Церкви, перебуваючи у сибірських концтаборах. Він дав нову надію на церковне та національне відродження українців, які опинилися поза межами своєї Батьківщини», − продовжив промовець.
Крім цього, Першоієрарх Церкви зауважив, що існує унікальний лист Патріарха Йосифа, який має для УГКЦ те саме значення, що й послання апостола Павла до ранньої Церкви. Цей лист був написаний у свято Вознесіння Господнього 1947 року, відправлений з міста Маріїнськ Новосибірської області і адресований ігуменові Климентію Шептицькому. Документ, який був написаний 65 років тому, зберігся до наших днів, бо монахи Студійського уставу замурували його в стіну над одними із дверей Унівського монастиря, що на Львівщині. Патріарх писав його, як він сам оповідає, не маючи жодних можливостей спокійно роздумати і дбати про гарний почерк, - він писав у небезпеці смерті.
«Цей лист про силу Духа Святого – проповідь на свято П’ятдесятниці. В тому листі піднімається голос душпастиря знищеної Церкви з глибини сибірської землі», − сказав Блаженніший Святослав. Автор листа пророкує: «Дух Святий дасть нашій Церкві світло і силу». У той час, коли він писав цього листа, було «лютеє время», адже «УГКЦ була знищена на рідних землях, гори трупів і ріки крові, повоєнний голод, в розпалі акція Вісла, яка нищить великий пласт української культури і нашого народу». Патріарх Йосиф просив: «Душе Святий, поверни наших священиків до нашого народу, матерів до дітей, поверни нашому народові надію на краще майбутнє».
У спільній молитві з Главою УГКЦ взяли участь: Архиєпископ Томас Едвард Галліксон, Апостольський нунцій в Україні, Високопреосвященний Еліас (Шакур), Архиєпископ Мелхітської Греко-Католицької Церкви зі Святої Землі, Преосвященний Антон (Коша), Єпископ-ординарій Кишинівської єпархії Республіки Молдова, митрополити, архиєпископи, єпископи УГКЦ і РКЦ в Україні, численне духовенство та богопосвячені особи, представники влади, численні гості з Донецька, Криму, Херсона, Миколаєва, Кіровограда, Києва, Луцька, Рівного, Вінниці, Житомира, Закарпаття, Івано-Франківська, Чернівців, Львова та Дрогобича.
Привітавши усіх гостей, Блаженніший Святослав особливо подякував прочанам, які «йшли, їхали, летіли з різних кінців світу та куточків України, а потім цілу ніч чували, молилися та взяли участь у "бенкеті Царства Небесного", яким є Божественна Літургія». «Дуже дякую вам за присутність і молитву, незважаючи на сильний дощ. Бажаю, щоб кожна крапля дощу, який впав на ваші плечі, перетворилася на духовну росу Духа Святого, яка Божественною благодаттю огорне і зросить ваші серця», − сказав він прочанам.
«Не можна прирівняти стан нашої держави та народу до тих повоєнних лихоліть, що були. Та вкотре ми знаходимося на роздоріжжі і втрачаємо надію, нарікаємо на несправедливість, відчуваємо, що людськими силами знайти надію і вихід з теперішніх обставин - неможливо. До нас Христос сьогодні каже: «Встаньте! Наша єдина віра - в Духа Святого, який є непереможною силою УГКЦ і нашого народу»», − завершив Глава УГКЦ.
Нагадаємо, що 14-15 липня у Марійському духовному центрі в Зарваниці відбулася Всеукраїнська та молодіжна проща, у якій взяли участь, за різними даними, близько 120 тисяч прочан із різних куточків України та з-за кордону. У суботу, 14 липня, оскільки Всеукраїнська та молодіжна прощі були об’єднаними, після прибуття до Марійського духовного центру Блаженніший Святослав разом з високодостойними гостями зустрівся з молоддю. Крім того, в рамках молодіжного паломництва було організовано Єдиний молодіжний простір УГКЦ. Цей простір, який створила Комісія УГКЦ у справах молоді, має на меті допомогти молодій людині ідентифікувати себе як християнина та змінювати світ через поширення християнських цінностей. Після традиційного походу зі свічками від парафіяльного храму до скульптурної композиції Зарваницької Матері Божої та Молебню до Пресвятої Богородиці на Співочому полі управа Комісії УГКЦ у справах молоді організувала концертну програму.
Фоторепортаж

Департамент інформації УГКЦ

У Римі презентували видання «Патріарх Йосип Сліпий у документах радянських органів державної безпеки. 1939-1987 рр.»

9 червня 2012 року, напередодні неділі Всіх святих, в Інституті Климента Папи, при соборі Премудрості Божої в Римі, було презентовано двотомне видання «Патріарх Йосип Сліпий у документах радянських органів державної безпеки. 1939-1987 рр.». Автор і упорядник книг – Володимир Сергійчук, професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Учасники зустрічі - студенти, науковці, дипломатичні працівники, духовенство. Представив доповідача Владика Діонісій (Ляхович), апостольський візитатор для українців-католиків в Італії та Іспанії.

«Сьогодні наше суспільство велику увагу приділяє своїй недавній історії. Вивчати архіви, а не писати монографії, я почав тому, що вважаю - молодь потрібно виховувати на документальних свідченнях епохи, яка досі бентежить нас. На основі архівних фактів, особливо через публікацію секретних текстів, задокументованих доносів, матеріалів допитів можна й треба відкривати істину, яку приховували упродовж 70 років радянського словоблуддя. Сучасники повинні знати історичну правду України», - заявляє Володимир Сергійчук.

Сам науковець родом з Київщини, тому, каже, про долю УГКЦ раніше знав мало. З 1991 року зайнявся вивченням документів. І тоді збагнув, що це той пласт інформації, який треба поширювати в українському суспільстві, оскільки саме так можна об’єднати країну, змінити ставлення східних українців до галичан, яких більшовицька влада завше таврувала злочинцями. «У цьому аспекті дуже важливими для мене є провідні постаті Української Греко-Католицької Церкви, які засвідчили свою незламність. На прикладі того ж Йосипа Сліпого студент з Донбасу, Криму, Чернігова чи Києва може навчитися патріотизму й моральності. Бо коли радянська влада пропонувала Патріархові відмовитися від служіння в УГКЦ й очолити український православний екзархат, він не погодився. Як наслідок - 18 років поневіряння у таборах. Це свідчить, що Сліпий – людина, яка готова заради свого народу і його віри йти до кінця», - підкреслює професор. На основі опрацьованих і виданих документів Володимир Сергійчук твердить, що Митрополит Андрей Шептицький та Патріарх Йосип Сліпий є загальнонаціональними постатями: «Це справжні українські державники. Поруч з суто релігійною, їхня місія була ще й народотворчою. І цю правду потрібно донести до широких мас». Найбільше вразив історика протокол судового засідання над Патріархом і текст вироку, в якому зафіксовані слова Йосипа Сліпого, його прагнення попри все залишитися вірним Богові, Україні й Церкві.

Нині Володимир Сергійчук працює над біоргафіями Митрополита Шептицького та Патріарха Сліпого. Бо прагне показати, вже мовою белетристики, як формувалися видатні постаті, що впливало на їхній розвиток і мотивувало до чину, а також завдяки чому їм вдалося вистояти. Автор серії книг «Українські державники», професор Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, Володимир Сергійчук робить висновок, що сьогодення вимагає зближення між православними та греко-католиками, адже всі ми вийшли з Володимирового хрещення.
 

Підготувала Маріанна Кузан

http://www.ugcc.org.ua

У Дрогобичі богослови та історики розповіли про різні сторони життя й дільності Патріарха Йосифа (Сліпого)

4 червня, увечері, у муздрамтеатрі м.Дрогобича відбулась святкова академія з нагоди 120-ліття від дня народження Патріарха Йосифа Сліпого. Святковий захід розпочався привітальним словом владики Ярослава (Приріза), Єпископа Самбірсько-Дрогобицького.
"Патріарх Йосиф через свої численні богословсько-наукові праці дає нам зрозуміти, що знання, володіння ними, освіта – це один з талантів, який дав кожному Бог при народженні", – зазначив єпископ, розкриваючи діяльність Блаженнішого Йосифа (Сліпого) у царині богослов'я. Беручи за приклад постать Патріарха, архиєрей наголосив, що через Своє Божественне Писання Господь закликає кожну людину пізнавати Його через молитву, участь у Святих Таїнствах та читання духовної літератури.

Важливим елементом діяльності Патріарха, на думку владики Ярослава, була його душпастирська праця: "Його служіння в нелюдських умовах для людей – це вираз дії Божої благодаті в людській немочі і приклад людської відкритості на неї, довіри Богові усюди й завжди". Єпископ також наголосив, що страждання Блаженнішого Йосифа за свій народ стало важливою формою його душпастирства.

Останній етап діяльності Патріарха, як зауважив єпископ, ознаменований стараннями Йосифа (Сліпого) у справі єдності Церкви та народу. "Патріарх Йосиф зробив багато для того, щоб кожен член Церкви думав не тільки про себе і про власні потреби, але й про інших, та намагався у щоденному житті реалізовувати єдність", – сказав у підсумку владика Ярослав (Див. повний текст слова єпископа).

Директор Інстиуту історії Церкви УКУ – о. Андрій Михалейко – ознайомив присутніх з історичними штрихами життєвого шляху Патріарха Йосифа. Промовець подав оцінку постаті Блаженнішого як науковця, в'язня-ісповідника та патріарха. "Цікаву рису портрета Сліпого як науковця в період заслання розкриває його багатотомна «Історія Вселенської Церкви в Україні», написана ним в 1953-1958 рр., коли він перебував на засланні в будинку інвалідів в селі Кузьминка недалеко від м. Маклаково (Красноярський край)", – зазначив о. Андрій. Цю працю Митрополит Йосиф писав за дорученням радянських високопосадовців, які в його особі бачили того, хто міг би відіграти роль посередника у контактах між Ватиканом та СРСР. "Призначена слідчими органами комісія «експертів», перевірила її зміст та виклала на 44-х сторінках виявлені наукові, політично-ідеологічні «хиби» та викрила їх пропагандистський характер: Сліпий виявився прихильником «агресивного католицизму», інфікованим націоналістичними ідеями Михайла Грушевського, виступав за ліквідацію радянської влади та пропагував антидержавні ідеї", - зазначив у підсумку директор Інстиуту історії Церкви УКУ.
Про дві юнацькі мрії Патріарха Йосифа – стати науковцем або ж посвятитись на служіння Богові – розповів Олег Турій, проректор Українського католицького університету. У юнацькі роки під час особистої зустрічі Митрополит Андрей (Шептицький) заохотив студента Йосиф Сліпого стати священиком. Тим не менше згодом Митрополит благословив талановитого молодого священика на вищі студії закордоном, де згодом Сліпий захистив ступінь доктора богослов'я та філософії. "Символом двох життєвих устремлінь Патріарха Йосифа (Сліпого) – душпастиря та науковця – стали храм Святої Софії та Український католицький університет св. Климента, над спорудженням яких він трудився у м.Римі", – зазначив Олег Турій. У підсумку науковець наголосив, що приклад постаті Патріарха Йосифа засвідчує: "Людині слід йти за голосом свого покликання та бути вірним йому, і на цьому шляху її завжди підтримуватиме Бог".

Ректор Дрогобицької духовної семінарії – о. Мирон Бендик – висвітлив еклезіологічний зміст «Завіщання» Блаженнішого Йосифа. Промовець зазначив, що Патріарх особливу увагу в своєму духовному заповіті присвятив питанню патріаршого статусу Церкви: "Йосиф Сліпий натхненно говорить про чудові перспективи зростання Христової Церкви в Україні, бачачи їх у єдиному патріархаті Києво-Галицькому і всієї Руси". Ректор семінарії додав, що автор «Завіщання» був переконаний, що дерево Церкви давно вже доросло до цього "єдиного патріархату".
Після завершення доповідей науковців перед присутніми з репертуаром духовних творів виступив хор Дрогобицької духовної семінарії - "Оранта", Дрогобицький муніципальний хор "Боян", молодіжний церковний хор "Відлуння", а також ряд інших творчих колективів.

о. Олег Чупа,

прес-секретар Самбірсько-Дрогобицької єпархії
http://www.sde.org.ua